РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

     Як взаємопов’язані фізичний та інтелектуальний розвиток дітей?

    Далеко не всі знають, як рухова активність впливає на інтелект дитини. До того ж, школа, де проходить більша частина навчання дитини, не заохочує фізичну активність дітей: “Сиди смирно!”, “Не крутись на уроці!” – Подібні зауваження учні часто чують від учителів. Якби рух був таким важливим для інтелектуального навчання, невже б школи його ігнорували?

     Тим часом багатьма дослідниками встановлено, що в результаті рухової діяльності поліпшується мозковий кровообіг, активізуються психічні процеси, поліпшується функціональний стан центральної нервової системи, підвищується розумова працездатність людини. Однак, орієнтуючись на дослідження останніх років, виявлено, що рухова активність з надходженням дітей до школи різко падає. За одними даними на 50 %, а за іншими – майже на 90 %. Дитина “граюча” різко перетворюється на дитину “сидячу”​​. Дві години на тиждень, що відводяться для занять фізичною культурою, не заповнюють потреби в русі в учнів, що, в свою чергу, негативно позначається як на їх органічному житті, так і на протіканні психічних процесів. Доказом сказаного можуть служити висновки С.Н. Труфанової, яка зазначає, що “… рух – це шлях не тільки до здоров’я, а й до інтелекту”.

     Є дані про те, що систематично висока рухова активність у режимі навчального дня учнів, безпосередньо підвищуючи функціональну діяльність м’язового апарату, позитивно позначається на їх психічній сфері, що науково підтверджує ефективність спрямованого впливу через рухову систему на центральний нервовий апарат і його розумові функції. Разом з тим, оптимальне використання рухової активності учнів, сприяє зростанню рівня розумової працездатності в навчальному році. Великою помилкою буде вважати, що тіло і розум – окремі, відокремлені сутності. Правда, навпаки, полягає в тому, що окремі сфери розвитку дитини – фізична, соціальна, емоційна та інтелектуальна – не розвиваються відособлено одна від одної. Розвиток чогось одного впливає на всі сфери в комплексі.

     Дослідження показують, що рух – найбільш шанована дітьми форма навчання. Наприклад, такі просторові поняття як високо-низько, далеко-близько, ліво-право і т.д. діти краще засвоюють, здійснюючи відповідні дії: високо підстрибнути, низько нахилитися; далеко кинути м’ячик і т.д. Ейнштейн свого часу сказав, що “навчання – це експериментування, все інше – просто інформація”. Також можна навести вислів Конфуція: “Що я почув – я забув. Що я побачив – я пам’ятаю. Що я зробив – я знаю”.

     Сучасні ж моделі навчання і виховання не забезпечують цілісного, інтегративного впливу на особистість з метою її гармонійного розвитку. Фізичний та інтелектуальний розвиток дітей здійснюється локально, не поєднуючись достатньою мірою між собою при впливі на психоемоційну, духовну та інтелектуальну сфери дітей.

Батькам:

 1. Спонукайте дитину-школяра при виконанні домашньої роботи влаштовувати короткі перерви – фізкультхвилинки. Розучіть з ним, якщо він не знає, нескладні вправи, підберіть веселу, енергійну музику.

 2. Займаючись з дошкільником, не вимагайте від нього, щоб він нерухомо сидів під час ваших занять, дозвольте йому вільно рухатися, як він забажає.

 3. Дитина повинна регулярно займатися спортом. Найбільш кращою є фізична активність на свіжому повітрі.

 4. Займаючись з дитиною-дошкільником намагайтеся, щоб ваші заняття носили як можна більш практичний, а не теоретичний характер. Наприклад, вивчаючи математику, використовуйте справжні предмети, порівнюйте їх, перераховуйте, зважуйте за допомогою ваг. Проводьте з дитиною фізичні та хімічні досліди.

 5. Спостерігайте за комахами, тваринами і птахами в природних умовах. Нехай дитина на ваших домашніх заняттях виступає в ролі активного дослідника й експериментатора замість того, щоб пасивно заучувати отриману від вас інформацію.